Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» КУРСОВА РОБОТА Тема: Організація режиму секретності на державних підприємствах та в установах. Організація та обладнання режимно – секретних органів (РСО).  Мета: Організація режиму секретності на державних підприємствах та в установах. Організація та обладнання режимно – секретних органів (РСО). 1. Завдання. Організувати та правильно розмістити режимно – секретний орган (РСО) в державній установі, на якій циркулює державна таємниця. Встановити необхідне обладнання. Обрати та розмістити засоби для забезпечення безпеки режимно – секретного органу. Назва підприємства, вид його діяльності, перелік основних та допоміжних технічних засобів обробки, передавання та приймання інформації наведені у таблиці 1 та вибираються згідно варіанту. Допускаються зміни при виборі об’єкта захисту, за бажанням студента, які повинні узгоджуватись з викладачем. 4 Державний інформаційно-аналітичний центр соціологічних досліджень Чотири персональні комп’ютери з’єднані в локальну мережу, зовнішній модем, принтер, виділена телефонна лінія між філією та центральним офісом, сигнальні лінії мережі Ethernet Переговорний пристрій, внутрішня МініАТС, системний телефон та два телефони підключені до МініАТС, телефакс, сканер, система супутникового телебачення (НВЧ-конвертор, параболічна антена, ВЧ-кабель, тюнер) Лінії пожежної сигналізації, кабелі телефонного зв’язку, лінії мережі електроживлення, чотири лампи денного світла, сторонні незадіяні дроти Інформація стосовно соціологічних досліджень та опитувань, частина з якої є інформацією для службового користування та державною таємницею   Хід виконання роботи. Формулювання завдання та мети курсової роботи. Огляд нормативно – правових документів та законів які регулюють діяльність РСО. Оформлення дозволу на діяльність, пов’язану з державною таємницею. Формування складу РСО. Розроблення технічного завдання на комплексну систему безпеки РСО. Визначення переліку об’єктів, які підлягають захисту. Побудова моделей об’єктів. Визначення переліку документів та інших носіїв інформації, які підлягають захисту. Формування переліку технічних засобів інформатизації та виділення з цього переліку основних технічних засобів. Визначення переліку загроз таємній інформації та аналіз ризиків з боку цих загроз. Побудова моделі загроз та моделі порушника. Загалом цей етап можна розбити на наступні кроки: Аналіз умов розташування підприємства. На даному етапі проводиться аналіз розташування підприємства відносно інших об’єктів та будівель. Особливо важливо враховувати наявність поблизу приміщення, яке підлягає захисту будівель іноземних представництв. При розташуванні іноземних представництв на відстані ближче ніж 200 м. від межі контрольованої зони, виникають особливі умови для проектування системи захисту. Визначення та аналіз загроз ІзОД ,яка циркулює на об’єкті захисту. Побудова моделі загроз. Побудова моделі порушника. Розроблення та впровадження системи захисту в РСО. Вибір технічних засобів необхідних для побудови захисту РСО. На даному етапі проводиться вибір засобів захисту адекватних загрозі. При цьому система безпеки, побудована на вибраних засобах захисту повинна відповідати певним вимогам, бути: безперервною, плановою, централізованою, цілеспрямованою, конкретизованою, активною, надійною, універсальною, комплексною. Основою функціонування системи заходів є комплексний план ТЗІ. На підставі аналізу матеріалів обстеження та окремих моделей загроз (на об’єкті, щодо якого здійснюється ТЗІ може бути складена загальна модель) визначаються головні та часткові (біжучі) задачі захисту інформації, розробляються організаційні, первинні та основні...